ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙУНІВЕРСИТЕТ»
МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КАФЕДРА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Ремешевська Ольга Андріївна

(група 2330-2А)

КУРСОВА РОБОТА

«Лексико-семантичні, структурні особливості назв їжі та напоїв в діалектах Англії»

Напрям підготовки: 6.020303 – Філологія
Професійне спрямування:
Мова та література (англійська)

Науковий керівник – доцент, к. філ. н. Лужаниця О.І.

Нормоконтролер ___________________________________________________________ (посада) (підпис і дата) (П.І.П.)

Запоріжжя – 2013
ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 Діалекти Англії як об’єкт лінгвістичних досліджень

1.1 Історія та види сучасних територіальних діалектів Англії
1.2 Теоретичні аспекти та підходи дослідження концепту «їжа та напої» у мовознавстві 8

РОЗДІЛ 2 Особливості номінації лексико-семантичної концепту «їжа та напої» в діалектах південного Ланкаширу, графства Дарем та Чеширу

2.1 Тематичні категорії концептосфери «їжа та напої»
2.2 Структурні особливості назв їжі та напоїв в діалектах Англії

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

У силу особливостей природного середовища проживання народу, його основного історичного роду занять, його культурно-історичного розвитку, їжа і пов'язана з нею національна кухня є однією з найбільш специфічних областей культури народу, що, безумовно, має відбиток на її лінгвістичному забезпеченні (на системі найменувань зокрема). Сфера людського життя, пов'язана з продуктами харчування, різноманітна і складна, як і її концептуальне відображення в свідомості людини. Проблема виділення структури і змісту концепта «їжа та напої» в сучасній теорії мови викликає стійкий інтерес лінгвістів, а також психолінгвістів, лінгвокультурологів, в роботах таких провідних вчених, як: Ю.Л. Злобіна, І.К. Миронова, Е.В. Філіпова, П.П. Буркова. З нашими спостереженнями, це поняття в лінгвістичному плані є найменш вивченим, в той час як його соціокультурна значимість і цінність залишаються високими. У даній роботі розглядається концепт «їжа та напої» як невід'ємна частина буття людства. Цей концепт слід відносити до універсальних категорій концептуальної картини світу, оскільки він є базовим у побудові картини світу будь-якого суспільства, притаманний етносу на всіх етапах його розвитку. Мовна концептуалізація їжі має на увазі наявність культурної та лінгвокультурологічної компетенції як когнітивної конструкції, узагальнюючої знання. Вона сприяє глибокому розумінню природи культурного сенсу, що закріплюється за певним мовним знаком, а також всіх культурних установок і традицій народу. Концепт «їжа та напої» представляє собою складне ментальне утворення, в якому можуть бути виділені певні конструктивні ознаки. Актуальність вибраної теми обумовлюється недостатнім вивченням значимості концептосфери «їжа та напої» для будь-якого лінгвокультурної спільноти та зверненням до провідних напрямків сучасної лінгвістики, використанням методів, які враховують зв'язок мови і культури та вивчають концептуальний образ і мовні одиниці у їх взаємозв'язку з історично сформованої предметної сферою і соціокультурним середовищем. Предметом дослідження виступає одна з базових концепт національної мовної картини «їжа та напої». Об’єктом вивчення стають слова та словосполучення, належать до лексичної групи «їжа та напої». Метою нашого дослідження виступає виявлення мовної концепти «їжа та напої» як своєрідне відображення національно-культурної особливості в діалектах Англії. Відповідно до поставленої мети у дослідженні вирішуються відповідні задачі: - розглянути історію англійських діалектів; - обґрунтувати універсальні засоби і національно-культурну своєрідність концепти «їжа та напої»; - розробити класифікацію концептосфери «їжа та напої» в діалектах Англії; - виявити структурні особливості слів за темою «їжа та напої». Практична цінність даної роботи полягає у тому, що її результати можуть бути рекомендовані у застосуванні в теоретичних курсах з англійської лексикології, лексикографії, країнознавства,а також на заняттях з практичної англійської мови.

РОЗДІЛ 1 ДІАЛЕКТИ АНГЛІЇ ЯК ОБ’ЄКТ ЛІНГВІСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

1.1 Історія та види сучасних територіальних діалектів Англії

Вивчення діалектів в історії будь-якої мови дає безцінний матеріал не тільки для досконалого проникнення у витоки мови, її історичне минуле, а також дозволяє оцінити і зрозуміти особливості становлення та розвитку літературної норми, різних соціальних та професіональних мов. Вивчення діалектів та їх особливостей дає можливість досліджувати становлення та розвиток значення слів. Англійська мова веде свій початок від мови давньогерманських племен (англів, саксів та ютів),які переселилися до населеної кельтами Британії у V -VI столітті взаємодія племінних мов англів, саксів та ютів, які розвивались в умовах формування англійської народності, привела до утворення територіальних діалектів. Англійська мова, того часу, протягом довго періоду, розвивалась під непереривним та інтенсивним впливом з одного боку - скандинавських мов, з іншого – французької мови, яку у 1066 році принесли нормани після завоювання територій Англії. Діалекти середньоанглійського періоду виникли під впливом староанглійських діалектів. Необхідно підкреслити, що діалекти середньоанглійського періоду не завжди співпадали територіально зі староанглійськими діалектами. У староанглійський період (VIII - IXст.) існували такі основні діалекти : нортумбрійський, мерсійський, уессекський та кентський [расторгуева, 367] . Внаслідок того, що староанглійські королівства, за якими називалися діалекти, поступово зникли, в середньоанглійському періоді історії мови діалекти стали називатися за ознакою їх географічного положення. Таким чином, колишній норумбрійський діалект тепер став називатися північним (Northen), мерсійський – центральним (Midland), який у свою чергу поділявся на західно-центральний (West-Midland) та східно-цетральний (East- Midland), уессекський – південним або південно-західним (Southern or South-Western), і тільки кентський діалект зберіг свою назву, оскільки графство Кент продовжувало існувати на місці колишнього королівства, іноді цей діалект ще називають південно-східним (South-Eastern) [расторгуева, 389] . Англійські діалекти можна вважати традиційним об’єктом лінгвістичних досліджень, що проводилися англійськими вченими (роботи А. Елліса, Г. Ортона, В. Вірека, Дж. Брука, А. Х’юза, П. Традгіла, Дж. Уелса) та вченими інших країн на матеріалі англійських діалектів (див. роботи М.М. Маковського, О.І. Бородович, О.А. Бубеннікової, Т.І. Шевченко). Напрямок та методика цих досліджень трансформується по мірі зміни місця та ролі діалектів в мовленнєвій комунікації та еволюції англійської мови, яка передбачає модифікацію її складових. В результаті, відкриваються нові перспективи вивчення даних форм мовної матерії, що слугує основою для більш детального аналізу їх лінгвістичної та соціальної природи [вестник, 144]. В ході досліджень щодо типізації англійських діалектів, Лужаниця О.І. у своїй роботі зазначає, що сучасна лінгвістична ситуація Англії характеризується співіснуванням декількох видів діалектів, які протиставляються дослідниками за такими критеріями: часовому, структурному, соціофункціональному, просторово-культурному. Відповідно до часового критерію, діалекти Англії поділяються на традиційні діалекти та сучасні або превалюючі. Під традиційними діалектами розуміються діалекти, що використовуються у віддалених районах країни, периферії, представники старшого покоління, неосвіченою частиною населення. Вони представляють релікти старих діалектних форм, що використовувались в повсякденному використанні та поширені у середньовічний та новоанглійський період та відповідають тому, що найчастіше мають на увазі під поняттям «діалект».
[ хьюгс,30] Під превалюючіми (сучасними) діалектами розуміються сучасні, видозмінені діалектні форми, які виникли в результаті нівеліровки діалектних ознак і з одного боку представляють поєднання стандартних та нестандартних англійських діалектів, а з іншої – залишкові форми територіальних діалектів, що відрізняються від літературної мови орфоепічними особливостями. Згідно зі структурним критерієм, в Англії виділяються «справжні» діалекти та змішані діалекти, в яких одним із компонентів обов’язково виступає літературна мова. До «справжніх» діалектів відносять традиційні територіальні діалекти на основі гомогенності їх мовної структури. Діалекти другої категорії часто порівнюють з превалюючіми діалектами, оскільки вони представляють сполучення елементів діалекту та літературної мови. Соціо-культурний критерій передбачає диференціацію діалектів, що детерміновані такими показниками, як сфера використання діалекту та індивідуальні характеристики носіїв діалекту. Згідно першому критерію, діалекти Англії протиставляються на стандартний англійський – діалект, що використовується на рівні офіційного спілкування та власне діалекти – ідіоми, що функціонують у неофіційному спілкуванні. Під просторово – культурним у дослідженні Лужаниці О.І. розуміється давно усталена в англійському мовознавстві диференціація діалектів залежно від місця функціонування: діалекти сільської або міської місцевості. В ході цього дослідження були вивчені типологічні особливості кожного з запропонованих лінгвістами типів та був зроблений висновок, що мова йде не про декілька типів діалектів, а про два: традиційні територіальні діалекти (сільські діалекти) та сучасні превалюючі діалекти (міські діалекти) [вестник ].

1.2 Теоретичні аспекти та підходи дослідження концепту «їжа та напої» у мовознавстві

Так історично склалося, що їжа та напої використовуються у якості символів багатства, подяки, а також для демонстрації положення у суспільстві та влади. Багаточисленні ділові сніданки, обіди та вечері ( “power breakfast”, “power lunches”, etc.) мають символічний сенс та слугують своєрідними каталізаторами спілкування, що має відображення у повсякденному житті. Концепти формуються у свідомості людини завдяки його безпосередньому чуттєвому досвіду, предметної діяльності людини, спілкуванню, розумовим операціям з іншими концептами, вже існуючими в свідомості людини, самостійного пізнання значень мовних одиниць, що засвоюються людиною на основі експериментально- пізнавальної та наукової діяльності . У даній роботі розглядається концепт «їжа» як невід'ємна частина буття людства. Цей концепт слід відносити до універсальних категорій концептуальної картини світу, оскільки він є базовим у побудові картини світу будь-якого суспільства, притаманний етносу на всіх етапах його розвитку. За останні кілька років з'явилося багато досліджень, присвячених концепту «їжа та напої», що свідчить про нескінчений інтерес до даної лексико- семантичної групи. Бахтіна С.І. у своїй роботі «Запозичена лексика в складі тематичної групи « Їжа та напої» 18 і початку 19 ст.» вивчила характер, зміст і загальні напрямки зміни тематичної групи «Їжа та напої», виявила основні особливості функціонування в її складі запозиченої лексики, закономірностей семантичної, фонетичної, морфологічної, структурної адаптації запозичень у період з 18 до початку 19 ст. Значущість дослідження Бахтіної полягає в класифікації запозиченої лексики «Їжа та напої» за періодами; в описі основних процесів, тенденцій еволюції лексичного складу групи у зв'язку із загальними напрямками розвитку мови; у виявленні місця і ролі запозиченої лексики в складі даної групи [ ]. Існує ряд робіт, присвячених вивченню концепту «їжа» в англійській мові. Наприклад, дослідження Дьяченко Т.Д. «Семантико-синтаксичні особливості лексичних одиниць англійської мови, які активізують фрейм «Споживання їжі і рідини» ставить своєю метою виявлення специфіки семантико-синтаксичної поведінки дієслів і дієслівно-іменних словосполучень сучасної англійської мови, здатних активізувати фрейм «споживання їжі і рідини». Дьяченко Т.Д. вивчила фрейм як модель стереотипної ситуації, яка дозволяє пояснювати семантико-синтаксичну поведінку мовних одиниць, спираючись на загальні, колективні, концептуальні підстави значення. Теоретична значимість дослідження полягає в поглибленні уявлень про семантичному змісті дієслівних одиниць, що виражають значення споживання їжі і рідини. В цілому, запропонований в даному дослідженні підхід до дієслівної семантики як до мовної репрезентації глибинних структур знання сприяє вирішенню ряду фундаментальних питань когнітивної лінгвістики, зокрема, питання про співвідношення лінгвістичного та екстралінгвістичного знання, про способи відображення в різних мовах базових концептів людської свідомості [ ]. У дослідженні Дуллієвої К.М. «Порівняльний аналіз семантики дієслів приготування їжі» об'єктом також виступають дієслова в російській і англійській мовах. Дана робота розкриває специфіку семантики дієслів приготування їжі. На основі зіставлення лексико-семантичних груп цих дієслів Дуллієва К.М. виявила тотожності і розбіжності, що існують у свідомості носіїв російської та англійської мов, відносини між предметами і явищами, пов'язані з культурою народів і географією їх проживання [ ]. Дослідження Гашимова Е.А. « Структурно - семантичні та прагматичні характеристики англійського лінгвокультурного коду» має особливе значення для нашої роботи, так як його об'єктом є лексико-фразеологічне поле «Продукти харчування», яке входить до складу британського варіанту англійської мови. Предметом даного дослідження з'явилися структурно-семантичні, прагматичні та семіокультурні характеристики лексико-фразеологічного поля «Продукти харчування». Е.А. Гашимов виявив і описав мовну (морфологічну, етимологічну, ідіоматичну) специфіку ОФП «Продукти харчування», встановив характер впливу особливостей національної кухні і культури харчування на мовленнєвий вживання досліджуваних мовних одиниць у лінгвокраїнознавчому аспекті. Він дійшов висновку, що ця область етнокультури далеко не в останню чергу входить в сферу інтересів лінгвокраїнознавства, оскільки вона, поряд з національним костюмом, традиціями , звичаями , святами та іншими істотними елементами культури, у високому ступені етнічно маркована [ ]. Ми також можемо зазначити такий факт, що вивчення концептосфери будь-якої національної мови відкриває її невід’ємну частину з культурою народу, в першу чергу, з літературної та усною творчістю. Багато дослідників підкреслюють важливу роль літератури у формуванні та підтриманні концептосфери національної мови. Опис їжі та напоїв є одною з рекурентних тем художніх текстів. Це пов’язано з тим, що поряд з мовою, їжа є потужним засобом національної ідентифікації, відрізняючи «своїх» від «чужих», і ця її функція має глибокі історичні витоки. Концепт «їжа та напої», що використовується у якості образів у художньому тексті, часто володіє антропоморфними властивостями та слугує засобом передачі внутрішнього емоційного стану персонажів. Використання концепту «їжа та напої» у якості символів може відображати відповідний сенс у житті персонажів, а також може бути характеристикою «смаку епохи». Існують і дослідження, спрямовані на розгляд того, як конкретно реалізується концепт «їжа та напої» в російській літературі. Так, Н.М. Філатова показує роль харчового коду в національній самоідентифікації і конструюванні образу "чужого" на матеріалі польської та російської мемуарної літератури та публіцистики XIX -XX ст. Вона простежує , як різні харчові звички впливають на пізнання та оціночні характеристики чужої культури , виявляють стереотипи мислення у відношенні до того , що і як їдять і п'ють представники сусіднього народу (зокрема, виявляється використання коду їжі для конструювання характерного для польської свідомості образу "російського варварства") [ ]. Д. Чавдарова пише про їжу та ідентичності в російській та болгарській літературній подорожі , відображених у літературі XIX в . Аналіз грунтується на текстах різних жанрів і приводить автора до висновків про близькість в осмисленні своєї трапези як втілення «широкої душі», природності у подорожніх записках російських і болгарських письменників ( Достоєвський, Алеко Константинов), специфічному для болгарського письменника дистанціювання від своєї кухні в контексті ідеї європейської культурної ідентичності та розриву з Сходом (Алеко Константинов); особливому образі Росії ( російської кухні) у подорожніх записках болгарських письменників (Іван Вазов та ін.) [] Щодо поняття «концепт» та його роль у нашому дослідженні, ми проаналізували роботи науковців, наприклад, А.Я. Гуревич поділяє концепти культури на дві групи: «космічні», філософські категорії, які мають назву універсальних категорій культури (час, простір, причина, зміна, рух) та соціальні категорії, так звані культурні категорії (свобода, право, справедливість, праця, багатство, власність). В.А. Маслова пропонує виділити ще одну групу–категорії національної культури. На її думку, культурно-специфічних концептів у будь-якій мові значно більше, ніж здається на перший погляд. Культурний концепт в лінгвокультурології - це відображення культури у свідомості людини, а також те, за допомогою чого людина сама входить у культуру, а в деяких випадках і впливає на неї [ рогова]. Лінгвокультурні концепти в технологічному апараті науки є іменами абстрактних понять, тому культурна інформація тут прикріплюється до понятійного ядра [рогова]. Культурні концепти визнаються ментальними і семантично представляють собою абстракцію, здатну узагальнити значення, і співвідносяться з планом вираження лексико-семантичної парадигми [воркачев, 58]. Центром лінгвокультурного концепту завжди є цінність, оскільки концепт служить дослідженням культури, а в основі культури лежить саме ціннісний принцип [ маслова, 25 ] . Формування концепту відбувається в процесі редукції результатів досвідченого пізнання дійсності до міжлюдської пам'яті і співвідношення її з раніше засвоєними культурно-ціннісними домінантами, вираженими в релігії, ідеології, мистецтві і т.д. [карасик, 75-80] . Структурна організація концепту представлена Ю.С. Степановим, який виділяє в ньому три шари. Перший шар складає найбільш актуальний компонент, або основна ознака у змісті концепту. У цій основній, актуальній ознаці концепт і існує для всіх, хто користується мовою конкретної культури для взаєморозуміння та спілкування. Так, основною ознакою концепту «їжа та напої», на погляд Рогової А.В., є назви страв, способи приготування їжі, традиційні святкові і повсякденні страви, традиції в прийомі їжі, наприклад, breakfast, lunch, 5o'clock tea, dinner, Yorkshire pudding у Великобританії; corn bread, fry bread, Sweet potato, squash у США. Другий шар складають його додаткові ознаки, які є неактуальними компонентами, це «пасивний», чи історичний шар концепту, пов'язаний з історичним розвитком суспільства. Таким чином, знаючи історію формування англійського соціуму, англійської кухні і назв страв, Ю.С. Степанов звертає увагу на наступне: традиційні страви, такі як bread, cheese, roasted meat, stewed meat, meat and game pies, мають давнє коріння. Інші страви - fish and chips, sausages with mashed potatoes, onions and gravy - були принесені з Америки, назви спецій - з Індії та Бангладеш, смажені і тушковані блюда - з традиційних Китайської та Тайської кухонь. Поява певних продуктів харчування та їх назв було пов'язано з історичними процесами, які відбувалися в той чи інший період формування суспільства в Великобританії. Так, наприклад, найдавнішим продуктом харчування, що з’явився в Англії, вважається хліб - bread. Його поява обумовлюється епохою неоліту (3700 до н.е). Англійське слово bread має спільний корінь у всіх варіантах написання даного слова в мовах, що відносяться до германської групи : голландська - brood , німецька - Brot, шведська - bröd , норвезька і датська - brød. Вважається , що всі ці слова утворилися від протонімецького кореня brew (залишки, шматки), асимілювавши пізніше у вище згаданих мовах . В даний час слово bread є одним з найбільш значущих в англійській лінгвокультурології. У багатьох англомовних країнах воно вживається як неформальний синонім поняття «гроші». Культурна значимість хліба відображена в сленгу, у багатьох метафорах, позначаючи основні потреби і умови життя. Так, наприклад, breadwinner означає «годувальник сім'ї», основну людину, що заробляє гроші. За нашими спостереженнями, дане слово пов'язане з виразом bread provision - запаси хліба, а також з виразом "to put bread on the table " - «приносити в будинок гроші». Третій шар концепту становить його внутрішня форма, тобто, що зазвичай не усвідомлюється в повсякденному житті, а саме буквальний сенс концепту - його етимологія. Для носіїв мови цей шар існує опосередковано, як основа інших значень [степанов,44-61] . З іншого боку, не можна не відзначити, що даний шар концепту тісно пов'язаний з історичним. Коли концепт отримує мовне вираження, то використані мовні засоби виступають як засіб вербалізації, мовної репрезентації, мовного уявлення, мовною об'єктивацією концепту. Концепт репрезентується в мові готовими лексемами і фразами зі складу лексико-фразеологічної системи мови, що мають «відповідні до випадку» схеми : a cold fish, put salt оn somebody's tail, praise is not puddin , the proof of the pudding's in the eating; вільними словосполученнями: Welsh Rabbit, Queen of puddings, Lancashire Hotpot, bread and butter , fish and chips; структурними і позитивними схемами пропозицій, що несуть типові пропозиції (синтаксичні концепти) : the proof of the pudding's in the eating; текстами або сукупністю текстів: Now good digestion wait on appetite. And health on both! [ шекспир,58]. Лексика, об'єднана концептом «їжа та напої», що входить в однойменний концептуальний простір , є національно-специфічною, глибоко пов'язаною з культурою народу і відображає особливості національної свідомості. Концепти їжі та напоїв привертають до себе увагу частотою використання лексики, що їх виражає та багаточисленними описами культурних сценаріїв, які пов’язані з приготуванням та вживанням напоїв та їжі в повсякденному житті. На думку науковця Рогової А.В., концепт «їжа та напої» широко представлений в публіцистичних творах, фольклорі, літературі завдяки його першорядної важливості для підтриманні життєдіяльності людини. Про важливість термінів, що відносяться до їжі та напоїв для концептосфери сучасної англійської мови, свідчать ряд стійких виразів та символів, які мають високу частотність використання та відображають ту чи іншу сторону національної своєрідності, як наприклад вирази, що мають високе поширення серед британської молоді: “use your noodle” – використовуй свій розум, “big cheese ”- важлива персона, “eat humble pie” – повернути свої слова назад, “in apple-pie order” – в ідеальному порядку та ін. Метафори, які побудовані на використанні концептів їжі та напоїв дуже яскраві та зрозумілі всім через універсальність самого концепту. Наприклад, ми можемо порівняти всім добре відомі символи “salad bowl” та “pizza” , які прийшли на зміну символу “melting pot” для позначення яскравого багатофункціонального складу англомовного суспільства. Особливий інтерес представляє функціонування концептів їжі та напоїв у якості образів художнього тексту. Спостереження за цим явищем дозволили нам виділити декілька функцій, що виконуються лексикою, яка представляє концептосферу «їжа та напої» в художньому тексті: • створення місцевого колориту та опис звичаїв зображуваного етносу; • передача емоцій та рис характеру зображуваного персонажа за принципом антропоморфізму; • передача деяких аспектів загального стану соціуму, так званого «смаку епохи» в національній ментальності; • трансляція основних національних цінностей. Лексика, що належить до групи «їжа та напої» є універсальною, оскільки на її основі формуються інші важливі та фундаментальні соціальні поняття: життя, праця, гроші. Одним із шляхів формування стала метафоризація. Цей концепт яскраво ілюструє метафоричний перенос та відображається в обширному шарі загальновживаної лексики англійської мови. Головною особливістю метафори є вторинна номінація, тобто представлення предмета або явища за допомоги вже існуючого поняття. Так. наприклад, машина, що часто ламається, в англійських прислів’ях та ідіомах описується лексемою a lemon, яка в свою чергу відноситься до концепту «їжа», а приваблива жінка називається “cheese-cake”. [лакофф, 387] Розглядаючи приклади англійських прислів’їв, науковці поділяють слова та словосполучення, що вербалізують концепт «їжа та напої», на ряд тематичних груп. Наприклад, концептосферу «життя» у англійців сформували такі концепти їжі та напоїв, як : готові продукти (life is not all cakes & ale, promises are like pie-crust-made to be broken), солодощі (honey is sweet, but the bee stings), алкогольні напої (life is not beer & skittles) . Концепт «їжа та напої» має великий пласт національно-культурної інформації. Як правило, він представлений образами їжі, що найбільш характерна для описуваного регіону. Це явище має назву “soul food”. Цей концепт несе багату інформацію про географічні фактори, поширеності тієї чи іншої їжі серед описуваного етносу, про харчові режими та традиції, які прийняті в даному соціумі, а також про культурні сценарії.

РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ НОМІНАЦІЇ КОНЦЕПТУ «ЇЖА ТА НАПОЇ» В ДІАЛЕКТАХ ПІВДЕННОГО ЛАНКАШИРУ, ГРАФСТВА ДАРЕМ ТА ЧЕШИРУ

2.1 Тематичні категорії концептосфери «їжа та напої»

Національний менталітет кожної лінгвокультурної спільноти має свої особливості, які відображаються в змісті і побудові культурних концептів. Властивістю виражати національну специфіку має можливість кожна одиниця мови та культури . Усвідомлення концепту як ментального утворення дозволяє не тільки реконструювати ментальний світ носія певної мови, але й відтворити його етнокультурний образ . У нашому дослідженні ми маємо на меті виявити мовний концепт «їжа та напої» як своєрідне відображення національно-культурної особливості в діалектах Англії, а саме в діалектах Південного Ланкашира, графства Дарем (район Тіздейл) та Чешира за допомогою словників цих територіальних утворень Англії. Починаючи наше дослідження, слід відзначити той факт, що в свій час графство Ланкашир було великим виробником бавовни та іншої сільськогосподарської продукції. Так як територіальна обумовленість має одну з головних ролей у ході дослідження, то необхідно зазначити, що графство входить до складу регіону Північно - Західна Англія і знаходиться на березі Ірландського моря. Цей фактор вплинув на непоганий розвиток сільського господарства. У ході аналізу словника Південного Ланкашира, ми можемо розподілити лексику концепту «їжа та напої» на такі тематичні категорії та виділити приклади: • молочні продукти (a’fterins, beest, butter, cheern milk, crud, drippins, hard – melcht, loppert, pappy, weld – milk та ін.) • злакові, бобові продукти та страви (carlings, curn, draff, haver, porritch, sad (stiff) та ін.); • риба (bryèm, pyrch, seanee); • м'ясо та м’ясні продукти (collop, gobb, hogg-muttn, pestil,poot, pwork, rasher, swillins, twang, veal); • овочі та фрукти (ackersprit, appo, bùlloe, codling, dumpy, hanch-appo, pleawm, pruin, scallion); • випічка (brewes, jannock, mowffin, ponncake, seawl (buttermilk, whey), sillabeawk, tharcake, towffy); • алкогольні та безалкогольні напої (braggot, bree, carr-weatur, sillabub та ін..); • інші продукти харчування (див. додаток 1). Згідно цими тематичними категоріям концепту «їжа та напої» ми можемо прийти до такого висновку, що напевно кліматичні умови стали головним фактором розвитку сільського господарства на території Південного Ланкашира і це призвело до того, що на цих землях люди мали можливість вживати у великій кількості молочні продукти, м'ясо, фрукти, овочі та злаки, а наявність виходу до моря надало можливість до вилову риби. Досліджуючи словник діалекту графства Дарем,а саме району Тіздейл, ми розподілили лексику концепту за такими типами: • молочні продукти (aud-peg, beestlins, blue milk, blue-milk cheese, cheswood, cum, kirn-milk, old-peg); • м’ясні продукти (colley, collop, dripping, keslop,Nelson’s bullets, pautrick, pultry, saul, swath, tom-trot); • випічка (dozzle, haver-cake, mince-pie, queen-cake, snap, spice cake, tharf-cake, wig, yule-cake); • злакові продукти та страви (chizzle, crowdie, frumety, hard-corn, poddish); • фрукти, ягоди та овочі (berry, birtle, brown leemer, bullace, bummel-kite, cabbish, carlings, cat-haws, clud-nut, codling, curren berries, goke, gooseberry-fool, heck-berry, jenneton, leemer, nonesuch, peer, rasp, scaddin of peas, scallion, tatie); • напої (ducky, yal); • інші продукти харчування (див. додаток 2). Згідно цьому тематичному розподілу ми бачимо, що категорії концепту, виділені в діалекті Південного Ланкашира майже співпадають з категоріями, які ми зазначили в діалекті Дарема. Щодо діалекту Чешира, слід зазначити, що цей діалект є сумішшю діалектів Ланкашира, Стаффордшира, Шропшира і Дербішира, тому категорії концепту «їжа та напої» в даному діалекті не буде суттєво відрізнятися від двох вище проаналізованих. Ми виділили такі категоріх в ході дослідження словника чеширського діалекту: • молочні продукти та страви (afterings, baugh, beastings(beast milk), boosy cheese, dish, eddish cheese, fade, flutings(flittings, fleetimilk), flet milk, foremilk, strokings, suppings); • овочі та фрукти (ackersprit, appo, birtle, bloody rogers, buttons, carlings, churchle’s treacle, crash, crits, damsels, gowd feps, grash, lazy beds, san jam pear, turmit,wharre); • ягоди (agues, berry, bilberry, birols’ eggs, brimble, egg plant, feaberry, geneva plant, gonder, grosier, wimberry); • риба (fluke, fraslings, guiniad, Jack sharp, pink(penk); • злакові страви (cutlins, flummery, goldfinch, jannock, wut(whoats); • м’ясні страви (broth, collop, hutchin,pluck, tupp); • випічка (fitchet pie, pikelet, wutcake(wudcake); • напої (braggett,grout(growt), penny whip, whistle bally vengeance); • інші продукти харчування (див. додаток 3) Отже, проаналізувавши наявність концепту «їжа та напої» на прикладі трьох діалектів Англії, а саме на прикладі діалекту Південного Ланкаширу, графства Дарем (район Тіздейл) та Чеширу, ми можемо зробити висновок,що вивчення концепту «їжа та напої» може надати певну інформацію про місцевість, побут та визначити національно-культурну особливість досліджуваного діалекту.

2.2 Структурні особливості назв їжі та напоїв в діалектах Англії

Наступним аспектом нашого дослідження є виявлення структурних особливостей назв їжі та напоїв в діалектах Південного Ланкашира, графства Дарем та Чешира. Для дослідження даного питання ми знову ж таки використали словники діалектів. Проаналізувавши всю лексику, що відноситься до концепту, ми прийшли до висновку, що його структура складається з простих та складних слів, а також словосполучень. Прості слова концепту «їжа та напої» в словниках діалектів виражені здебільшого іменниками: appo, braid, cabbish, collop та інші. Поряд з простими словами, ми можемо виділи похідні від них, наприклад: berry-bilberry, feaberry, papes – papesmilk, wut – wutcake. Також, при аналізі словників, ми зустріли складні слова, які являють собою поєднання двох основ, що співпадають з формами, представленими у словниках, а також складні слова, що пишуться через дефіс, наприклад: ackersprit, goldfinch, hutchin, lobscouse, haver-cake, nonsuch, old-peg та інші. Щодо словосполучень концепту «їжа та напої», то вони широко представлені в словниках діалектів, та в основному носять назви традиційних страв та напоїв. Ці словосполучення по своїй структурі складаються з іменників,а іноді з власних імен, наприклад: allegar skrikers, barm baw, bloody Roger, boosy cheese, Nelson’s bullets та інші. Отже, в цілому, проведений аналіз показав, що спосіб структурного складу слів в діалектах Південного Ланкашира, графства Дарем та Чешира не відрізняється від способів звичайного словотворення.

ВИСНОВКИ

Отже, у цій роботі ми дослідили типізацію англійських діалектів, вивчення концепту «їжа та напої» у мовознавстві, а також проаналізували вербалізацію концепту в трьох діалектах Англії. Головним джерелом нашого дослідження стали словники діалектів Південного Ланкашира, графства Дарем та Чешира. Ми можемо стверджувати, що національні страви та продукти харчування є однією з найбільш специфічних областей культури народу, що має вплив на лінгвістичне забезпечення певного територіального утворення. Цей концепт відноситься до універсальних категорій концептуальної картини світу, оскільки він є одним з основних у побудові картини світу будь-якого суспільства та є притаманним етносу на всіх етапах його розвитку. Також у ході нашого дослідження, ми зазначили той факт, що вивчення концептосфери будь-якої національної мови відкриває її невід’ємну частину з культурою народу, в першу чергу, з літературної та усною творчістю. Ми також дізналися, що опис їжі та напоїв є однією з популярних тем художніх творів. Це пов’язано з тим фактором, що їжа є потужним засобом національної ідентифікації, який відрізняє «своїх» від «чужих». Лексика, об'єднана концептом «їжа та напої», що входить в однойменний концептуальний простір , є національно-специфічною, глибоко пов'язаною з культурою народу і відображає особливості національної свідомості. Концепт «їжа та напої» привертають до себе увагу частотою використання лексики, що їх виражає та багаточисленними описами культурних сценаріїв, які пов’язані з приготуванням та вживанням напоїв та їжі в повсякденному житті. Дослідивши наукове підґрунтя вивчення концепту, ми можемо зробити висновок, що дана тема має досить нескінчений інтерес з боку науковців. В ході дослідження ми виділили категорії, за якими поділяється концепт в досліджуваних нами діалектах. Найбільш значимими категоріями стали: молочні та м’ясні продукти, риба, овочі, фрукти, ягоди, злакові страви, алкогольні та безалкогольні напої та ін. Щодо структурного аналізу лексики, то можна зазначити, що спосіб структурного складу слів в діалектах Південного Ланкашира, графства Дарем та Чешира не відрізняється від способів звичайного словотворення та складається з простих та складних слів, також має похідні від простих слів і звичайно ж словосполучення, які в більшій мірі представляють назви традиційних страв.

СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бабушкин А.П. Концепты разных типов в лексике и фразеологии и методика их выявления / А.П.Бабушкин // Методологические проблемы когнитивной лингвистики: Научное издание. - Воронеж: Изд-во ВГУ, 2001. - С. 52-57.
2. Бахтина С.И. Заимствованная лексика в составе тематической группы «пища и напитки» XVIII – начала XXI вв.: автореф. дис. …кан. фил. наук./ С.И. Бахтина. – Казань, 2008. – 26 с.
3. Болдырев, Н. Н. Концептуальные структуры и языковые значения / Н. Н. Болдырев // Филология и культура: материалы Международной конференции 12–14 мая 1999 г. – Тамбов, 1999. – С. 62–69.
4. Воркачев С.Г. Эталонность в сопоставительной семантике/С.Г. Воркачев // Язык, сознание, коммуникация, 2003. -Вып. 25. - 6–15 с.
5. Гашимов Э.А. Структурно-семантические и прагматические характеристики английского лингвокультурного кода: дис. … канд. фил. наук : 10.02.04 / Э.А. Гашимов. – Самара, 2005. – 189 с.
6. Демьянков В.З. Понятие концепт в художественной литературе и в научном языке / В.З.Демьянков //Вопросы философии. — М.: 2001. С. 35—47.
7. Дуллиева К.М. Сопоставительный анализ семантики глаголов приготовления пищи: автореф. дис. … канд. фил. наук./К.М. Дуллиева. – Казань, 2008. –26 с.
8. Дьяченко Т.Д. Семантико-синтаксические особенности лексических единиц английского языка, активизирующих фрейм «потребление пищи и жидкости»: дис. … канд. фил. наук : 10.02.04 : защищена 22.01.04 / Т.Д. Дьяченко. – Белгород, 2004. – 195 с.
9. Карасик В.И., Лингвокультурный концепт как единица исследования // В.И. Карасик, Г.Г. Слышкин. - Методологические проблемы когнитивной лингвистики: Сб. науч. тр. - Воронеж: ВГУ, 2001. - С. 75-80.
10. Категории и концепты славянской культуры / [Злыднева Н.В., Куренная Н.М. и др.] ; под ред. Филатовой Н.М. – М.: Институт славяноведения РАН, 2007. – 800 с.
11. Колесов В.В. Концепт культуры: образ — понятие символ / В.В. Колесов // Вестник С.-Петербургского университета. — 1992. - Сер. 2. - Вып. 3. - №16. — С. 30-40.
12. Куренкова Т.Н. Лексико-семантическое поле «Еда» в произведениях Н.В. Гоголя, А.П. Чехова, М.А. Булгакова: автореф. дис. … канд. филол. наук / Т.Н. Куренкова. – Кемерово, 2008. – 18 с.
13. Лакофф Дж. Метафоры, которыми мы живем / Дж. Лакофф, М. Джонсон // Теория метафоры. – М., 1990. – С. 387–415.
14. Лужаница Е.И. Типы современных английских диалектов / Е.И. Лужаница// Вестник ЗНУ. – Сер. Фил. науки. – Вып. №1. - 2005.- 144-147 с.
15. Маслова В.А. Лингвокультурология: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / В.А. Маслова – М.: Издательский центр «Академия», 2001.– 208 с.
16. Минина Н.М. О некоторых методах лексико-семантических исследований отдельного слова и группы слов / Н.М. Минина // Иностр. яз. в высшей школе. – Вып. III. – М., 1964. – С. 110–118.
17. Модестов В.М. Английские пословицы и поговорки и их русские соответствия / В.М. Модестов. – Ростов: Международная книга, 1999. – 344 с.
18. Расторгуєва Т.А. Історія англійської мови. / Т.А. Расторгуєва. - М.: Айрис Пресс, 2003. – 536 с.
19. Семенова А.В. Конференция «Концепт еды в славянских культурах» / А.В. Семенова // Славяноведение. – 2009. – № 6. – C. 99 – 104.
20. Степанов Ю.С. Константы. Словарь русской культуры. Опыт исследования/ Ю.С. Степанов. - М., 1997.- 824 с.
21. Тарасова Ф. Х. Некоторые аспекты изучение концепта «пища». // Мир современной науки. - 2011. - №3. – с.45-48.
22. Чавдарова Д. Метафора «любовь — пища» в русской литературе XIX века / Д.Чавдарова // Алфавит: Строение повествовательного текста. Синтагматика. Парадигматика. — Смоленск: СГПУ, 2004. — С. 222—230.
23. Crystal D. The Cambridge Encyclopedia of the English Language. – Cambridge: Cambridge University Press, 2000. – 489 p.
24. Huges A., Trudgill, P. English Accents and Dialects: an introduction into social and regional varieties of English in the British Isles. – London: Edward Arnold, 1997. – P. 143.
25. W.Shakespeare «Macbeth»/ W.Shakespeare. - Longman, 1999. – P. 221.

ДОДАТОК 1
DIALECT OF SOUTH LANCASHIRE
|WORD FROM VOCABULARY |DEFINITION |
|Ackersprit |a potato with roots at both ends |
|A’fterins |the latter milk from a cow |
|Appo |an apple |
|Batter |liquid paste |
|Beest |milk yielded after calving |
|Binn |a chest for provender; a wine-stack |
|Braggot |new ale spiced & sugared |
|Braid |bread |
|Bree |the liquor of a stew |
|Brewes |oat-cake toasted & soaked in strong broth or stew; or the bree of |
| |swine’s meat |
|Bryèm |a bream; a fish |
|Bùlloe |a sloe; a wild plum |
|Butter |butter |
|Carlins |boiled peas eaten on Care Sunday, the Sunday before Palm Sunday |
|Carr-weatur |red curdy water |
|Cheern milk |buttermilk |
|Collop |a slice, as “a collop o’beak’n”, a slice of bacon |
|Crackling |a thin cake |
|Crud |curdled milk |
|Curn |corn |
|Draff |grains of malt |
|Drippins |milk yielded the last |
|Dumpy |short, thin plump |
|Gobb |a large piece of meat, a lump |
|Hanch-appo |apple, the amusement of snap-apple |
|Hard-melcht |hard to milk; scant of milk |
|Haver cake |oaten bread |
|Heawnge |a large piece of bread or other food |
|Hogg-muttn |mutton of an old sheep |
|Jannock |a thick cake made of oatmeal |
|Loppert-milk |boiled milk, curdled milk |
|Lobscouse |a potato hash |
|Lyen |lean meat |
|Machet |a small loaf of white bread |
|Mawt |malt |
|Mowffin |a muffin |
|Oyl |oil |
|Pestil |the shank of ham |
|Pleawm |a plum |
|Pleawm-tree |a plum-tree |
|Ponncake |pancake |
|Porritch |porridge |
|Poot |young fowl |
|Pruin | a prune, a dried plum |
|Pwork |pork |
|Pyrch |a perch |
|Rasher |a slice of bacon, a steak of beef |
|Sad, stiff |as thick porridge |
|Sawt |salt |
|Scallion |a young onion |
|Seanee |a small fresh water eel, a conger eel |
|Seawl, Buttermilk or whey |taken with oaten cake, chiefly for bagging or lunch |
|Sillabeawk |a rich cake used at weddings |
|Sillabub |a rich posset or spiced ale, produced at wedding by the bride’s |
| |friends before going to church |
|Skyoyme |squeamish of food |
|Swillins |hog’s meat |
|Tharcake |a cake made from meal, treacle, butter & used on the night of the 5th |
| |of November |
|Twang |a large piece of meat |
|Towffy |toffee |
|Vyel |veal |
|Weld-milk |boiled milk |
|Yawk, or Yolk |an egg |

DIALECT OF TEESDALE IN THE COUNTY OF DURHAM

|WORD FROM VOCABULARY |DEFINITION |
|Aud-peg |old-milk cheese |
|Beestlins |the milk given by a cow for a short time after calving |
|Berry |a gooseberry |
|Birtle |an apple, so called, much esteemed for eating |
|Black-puddin |a pudding made of the blood of a pig, suet & stuffed into the |
| |intestines |
|Blue milk |skimmed milk |
|Blue-milk cheese |cheese made of skimmed milk |
|Brede |bread |
|Brown leemer |a hazel-nut, quite ripe, so as to leave the husk easily |
|Bullace |a large species of sloe |
|Bummel-kite |a bramble-berry |
|Butter & Brede |butter & bread |
|Cabbish |cabbage |
|Cat-haws |the fruit of whitehorn |
|Cheswood |a cheese vat |
|Chizzle |wheat-bran |
|Clud-nut |two nuts naturally united are so called |
|Codling |an apple so called |
|Colley |a term for bacon & also for butcher’s meat |
|Collop | a slice of bacon |
|Crappins |fat being melted, the remains are so called & used for a sort of cake |
|Crowdie |a well-known mess of oatmeal for breakfast Eaten with either milk or |
| |treacle, or butter, or sugar |
|Cum |applied to the curding of milk in making cheese |
|Currant berries |currants, black, white or red |
|Dripping |the fat & gravy from roasted meat |
|Ducky |a term for a drink, when children are addressed: also used by children|
|Frumety |wheat boiled in milk & seasoned & sweetened |
|Gooseberry-fool |Gooseberries crushed & mixed with cream & sugar |
|Hard-corn |the name of wheat or maslin |
|Haver-cake |oaten cake baked on a gridle |
|Haver-meal |Oat-meal |
|Heck-berry |the fruit of a wild shrub |
|Jenneton |a species of apple soon ripe |
|Keslop |the stomach of a calf prepared for rennet |
|Kirn-milk |churn-milk |
|Leemer |a nut, perfectly ripe |
|Maut |malt |
|Minch-pie |mince-pie |
|Nelson’s bullets |a sweetmeat in the shape of small balls |
|Nonsuch |an apple so called |
|Old-peg |old milk cheese |
|Paste-eggs |eggs boiled very hard& at the same time dyed in various colours. |
|Pautrick |partridge |
|Peer |a pear |
|Pez |peas |
|Poddish |porridge |
|Pultry |poultry |
|Queen-cake |a sweet cake |
|Rasp |raspberry |
|Saul |a substance which lines the inside of the backbone of fawls |
|Saut |salt |
|Scaddin of peas |gray peas are boiled in the pots, then strained on a sieve & placed on|
| |the table with a saucer containing a butter |
|Scallion |the onion plant before the bulb is formed |
|Shive |a slice of bread |
|Snap |a small thin cake of gingerbread |
|Spice |gingerbread |
|Spice cake |a cake with currants in it |
|Sŭgar |sugar |
|Swath | a skin or bacon collop |
|Tatie | a potato |
|Tharf-cake |a cake of simple meal & water |
|Tom-trot |a sweet meat, the ingredients being treacle, sugar, ginger & etc. |
|Wig |a kind of cake |
|Yal |ale |
|Yule-cake |a cake, which is made at Christmas & served up with cheese & frumety |
| |on the eve before Christmas-day |

DIALECT OF CHESHIRE
|WORD FROM VOCABULARY |DEFINITION |
|Afterings |the last milk(generally considered the richest) |
|Agues |haws, hawthorn berries |
|Allegar skrikers |thin gruel, with vinegar in it for flavor |
|Appo |apple |
|Barm baw |a barm-ball. Dough rolled up & boiled like a dumpling |
|Baugh |a pudding made of milk & flour only |
|Beastings, beast milk |the first milk after calving |
|Berry |a gooseberry |
|Bilberry |the whortleberry |
|Birds’ eggs |the haw, the fruit of the hawthorn |
|Birtle |a summer apple |
|Bloody Rogers |a name of a god red-skinned, mealy potato, which vanished the yer of |
| |the potato blight |
|Boosy cheese |cheese made before the cows are turned out to grass |
|Braggett |spiced ale |
|Brewes, or Browes | a slice of bread with fat broth poured over it |
|Brimble |a bramble |
|Broth |made of offal. Feet boiled down. Soft soap, alum & c. & other |
| |ingredients used to crystallize the salt at the salt works |
|Buck |bread & butter |
|Burr |the sweetbread |
|Buttons |small mushrooms |
|Butty | a slice of bread & bread |
|Churchles’ treacle |garlic |
|Collop |a slice. A rasher of bacon |
|Crash |unripe fruit |
|Crits |small potatoes |
|Cuckoo bread cheese |the wood sorrel |
|Cockoo meat |synonym of the wood sorrel |
|Cutlins |oatmeal |
|Damsels |damsons |
|Deaf |a nut without a kernel is said to be deaf |
|Devil’s parsley |wild beaked parsley or wild chervil |
|Dish |a dish of butter means 24 ounces |
|Drippings |the last milk drawn from the cow, which is the very richest |
|Eddish cheese |cheese made of the milk of cows that eat the eddish |
|Egg plant |the snowberry bush |
|Win egg |a soft egg without a shell |
|Fade |the mouldy part of the cheese |
|feaberry |the gooseberry |
|Fitchet pie |a pie composed of apples, onions & bacon |
|Fleetings, or Flittings, or Fleetmilk |part of refuse milk in the process of cheese milk |
|Flet milk |skim milk |
|Fluke |a fish, the flounder |
|Flummery |oatmeal boiled in water till it becomes a thick glutinous substance |
|Foremilk |the first portion of the milk given by a cow at a meal, less rich than|
| |the after portion &very much poorer than the “drippings” |
|Frasling |the perch |
|Geneva plant |the juniper, the berries if which are used not only to flavor |
| |Westphalia hams, but gin also |
|Goldfinch |the yellowhammer |
|Gonder, Grosier |a gooseberry |
|Grash |fruit |
|Grout or growt |poor small beer |
|Guiniad |a fish only caught in the Dee, at Pimble Meer |
|Hull |the pod of a pea |
|Hutchin |a large slice of bread or lump of meat |
|Jack sharp, or Sharpling | the small fish, called the stickleback |
|Jannock |oaten bread made up into loaves |
|Lazy bed |potatoes planted on the surface of the ground & banked up some feet |
| |wide, from trench cut on both sides |
|Lobscouse |potato hash |
|Lord Ralph |a currant-cake |
|Pace eggs |pasch for Easter eggs |
|Papes |bread & milk |
|Pape’s milk |juice of poppies |
|Penny whip | very small beer, swipes watered |
|Pikelet |a light cake, a tea cake |
|Pink, or Penk |a monnow, a small fish |
|Pluck |the heart, liver & lights of an animal |
|Pobs |bread broken in boiling milk |
|Rough nut |the sweet or Spanish chestnut |
|San Jam pear |the Green Cheswell pear usually ripe about the 25th July (St. Jame’s |
| |day) |
|Sauce alone |garlic treacle mustard |
|Savring |venigar or verjuice |
|Sparling |a fish |
|Strokings |the last milk of the cow suppose to be the richest drop |
|Suppings |the refuse of milk after the cheese |
|Tafia or Taffiat |sugar & brandy made into cakes |
|Tupp |a ram |
|Turmit |a turnip |
|Waiter |water |
|Wharre |crabs, or crab-tree |
|Whistle bally vengeance |bad, unwholesome beer, swipes |
|Wimberry |bilberry |
|Win Egg |an egg without shell |
|Wut, whoats |oats |
|Wutcake, wudcake |oatcake |